[Home][обласне об'єднання][ми віримо]

 

Основи віровчення Церкви християн віри євангельської України

  ПРО БОГА

Ми віримо в єдиного істинного Бога, який відкривається у трьох особах: Отця, Сина і Святого Духа (Бут. 1:26; Вих. 48:16; Мат. 28:19; 1Ів. 5:7).
Бог Отець - Творець неба і землі, всього видимого і невидимого (Бут. 1:26; Вих. 48: 16; Мат. 28:19; 1Ів. 5:7).

ПРО ІСУСА ХРИСТА

Божественність Господа Ісуса Христа, однородженого Божого Сина, зачатого від Святого Духа, народженого від Діви Марії, Якого було розп’ято за Понтія Пилата і поховано, і Який третього дня воскрес із мертвих, вознісся на небо і сів праворуч Свого Отця (Кол.1:12-18).

ПРО ДУХА СВЯТОГО

Третя особа Святої Трійці (2Кор.13:13; Мат. 28:19). Святий Дух має Божественні Якості (Рим. 5:19; Дії Ап. 5:3-4).

Необхідність прийняти Святого Духа з ознаками різних мов: Дії Ап. 1:4-8; 10:44-46; 19:2-7.

Основою нашого віровчення є Святе Письмо (Канонічна Біблія) Старого і Нового Заповітів.
Святе Письмо дане Господом, як єдине і цілком достатнє джерело для пізнання Бога і нашого спасіння (1Тим. 3:15-17; 2Тим. 1:21).

Віруючому необхідно :

                                     - Нічого не додавати і не відіймати від Божого Слова (Пр. 30:6; Об'яв. 22:18-19; Мт. 5:19).

ПРО ЛЮДИНУ

Бог створив людину на Свій образ і подобу (Бут 1:27). Людина має вільну волю (Мих. 6:8; Повт. Зак. 15:19). Людина триєдина: має дух, душу і тіло – те, що становить людську істоту (1Солун. 5:23).
Людина порушила Боже веління і згрішила. Через гріхопадіння першої людини Адама все людство успадкувало гріх і смерть (Рим. 5:12; 1 Кор. 15:21–22).
Родоначальником гріха є диявол, грішний ангел, який через гордість і неслухняність став ворогом Бога і Його Церкви; він є батьком неправди і всякої брехні. Він переможений Христом і буде вкинутий в озеро вогняне (Єз. 28:12-17; Об'яв. 20:10).

ПРО СПАСІННЯ ЛЮДИНИ

Ми віруємо, що людина сама не може спастися (Мат. 16:26). Ні своєю праведністю, ні якими-небудь іншими своїми ділами (Рим. З:22-25; Ів. 12:46-47; Еф. 2:8-9), ні через інших людей (Пс. 49: 8).
Бог пропонує прощення всіх гріхів, вічне життя з Богом даром, через віру в Ісуса Христа (Ів. 3:15-18; Йов.5:24). Святий Дух і Боже Слово відроджують людину до нового життя (Як. 1:18). Кожній людині для спасіння необхідно увірувати, покаятись, народитись згори, охреститися по вірі й одержати дар Святого Духа (Мар. 1:15; Дії Ап. 2:38; Ів. 3:5).

ПРО ХРИСТОВУ ЦЕРКВУ

Ісус Христос створив Церкву (Мат. 16:18) і є головою Церкви (Мат. 16:18; Кол. 1:18; Еф. 1:22-23). Основою Церкви є смерть Ісуса Христа на Голгофі й зішесття Святого Духа в день П'ятидесятниці (Іс. 53:10; Дії Ап. 1:4-8). Від дня П'ятидесятниці Святий Дух через проповідь Христових учнів почав будувати Божу Церкву. Церква будується на основі вчення апостолів і пророків і має Ісуса Христа наріжним каменем (Еф. 2:20-22).
Церква складається з викуплених кров'ю Христа, з усіх народів, націй і племен, які живуть у цьому світі і вже спасенні у Господі (Євр. 12:22-23; Ів. 10:16; Об'яв. 5:9-11).
Всі хто увірував у Христа як особистого Спасителя, народжені згори, охрещені Святим Духом, хрестилися в одне тіло, є членами Христової Церкви (Дії Ап. 11:26; Об'яв. 2:1,8,12,18; Кол. 1:1-2; 1Кор. 1:2).

МІСЦЕВА ЦЕРКВА

Місцеву Церкву складають відроджені душі, об'єднані одною вірою і сповіданням для духовної праці за територіальним місцем проживання. Її обов’язки – проповідь Євангелії, утвердження своїх членів через Боже Слово у вірі, святості, Божій силі, а також служіння добродійності і милосердю (Дії Ап. 2:42-47; 9:13; Еф. 2:10; Як. 4:17; 1Петр. 2:5; Євр. 13:2).
Умовою вступу до місцевої Церкви є покаяння, визнання гріхів, прийняття водного хрещення. А віруючим, які прибули з інших місць, необхідно мати усне, при свідках, або письмове свідоцтво з інших Церков, членами яких вони були (Рим. 10:9-10).
Участь в житті Церкви беруть члени Церкви, а також діти, які прийняли Господа своїм особистим Спасителем (Пс. 78:3-7; Вих. 12:24-27). Члени місцевої Церкви можуть вибирати і бути вибраними на різні духовні служіння, більше того, брати участь у членських зібраннях, бесідах, розв'язанні усіх питань Церкви (Дії Ап. 6:3; Вих. 18:21-22).
Кожний член Церкви має право у благоговінні й мирі, як належить святим, вносити пропозиції й зауваження щодо поліпшення духовного стану Церкви (1 Кор. 14:3, 11, 16; 3:1-3).

Кожний член Церкви зобов'язаний:

ДОМАШНЯ ЦЕРКВА

Благословення і благополуччя місцевої Церкви багато в чому залежить від святого упорядкування домашньої Церкви, яка складається із членів сім’ї. Обов'язком домашньої Церкви є святе і зразкове життя батьків перед Богом, дітьми і навколишнім світом. Батьки зобов'язані: виховувати дітей у слові правди, разом молитися, співати духовні пісні, читати Святе Письмо. Разом з дітьми відвідувати Богослужіння, брати активну участь у житті місцевої Церкви.

ЦЕРКОВНЕ СТЯГНЕННЯ

До членів Церкви, які ведуть нехристиянське життя, або піддались якій не-будь духовній омані, спокусі, псевдовченню, вживаються заходи церковного впливу:

Відновлення в членах Церкви :

Покараний приносить перед Богом і Церквою достойний плід покаяння в тій Церкві, в якій його було покарано, і за рішенням Церкви міра покарання знімається. На членських зборах його відновлюють у членах Церкви.

Примітка: недостойну поведінку членів Церкви та інші конфлікти спочатку розглядають на братських радах Церкви, і якщо необхідно, виносять на членські збори.

ПРО СЛУЖИТЕЛІВ ЦЕРКВИ

Для служіння в Церкві Бог настановляє:

ПОЗБАВЛЕННЯ ДУХОВНОГО САНУ СЛУЖИТЕЛІВ

ПОСТАНОВИ ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА ДЛЯ ЦЕРКВИ
Ісус Христос залишив для Церкви дві постанови:

     1. Хрещення у воді.
          а) передує хрещенню, проповідь і повчання (Дії Ап. 2 :29-36; 10:34-43);
          б) звершується над тими, хто покаявся й увірував у Господа Ісуса Христа (Дії Ап. 2: 29, 36; 8:14; 8:36-37);
          в) означає обітницю Богові доброго сумління (1Петр.3:21), смерть і воскресіння для нового життя у Христі (Рим. 6:2-4);
          г) здійснюється служителями індивідуально кожного у відкритих водой¬мах чи баптистеріях з повним зануренням у воду (Дії. 8:37-38).
     2. Господня вечеря:
          а) установлена Господом (1Кор. 11:23-25).
          б) нагадує про страждання і смерть Господа Ісуса Христа (1Кор. 11:26).
              - хліб символізує тіло Ісуса Христа (Лк. 22:19).
              - вино символізує Кров Ісуса Христа (Лк. 22:20).
Примітка: треба, щоб було виноградне вино (Лк. 22:18).
          в) установлена для участі членів Церкви Тіла Христового (Мат. 26:18; 1Кор. 10:15-17).
          г) за установленням Церкви може відбуватися з обмиванням ніг або без обмивання (Ів. 13:1-15; 1Кор. 11:23-30).
          д) осуджує за неблагопристойність, тому не приймається членами Церкви, які перебувають під Церковним покаранням (1Кор. 11:27-30).

СВЯЩЕННОДІЙСТВА У ЦЕРКВІ

              - Шлюб (Мат. 1:18; 19:3-7).
              - Молитва за благословення дітей (дитину служитель бере на руки або покладає руки (Лк. 2:27-28; Мар. 10:13-16).
              - Молитва над недужими (з покладанням рук або помазанням оливою (Мар. 16: 18; Як. 5: 14-16).

ХРЕЩЕННЯ ДУХОМ СВЯТИМ

Ми віруємо: Хрестить Святим Духом Ісус Христос (Мат. 3:11; Ів. 14:16; 16:7).

                                            - підтверджується ознакою інших мов (Мар. 16:17; Дії Ап. 10:45-46, 19:6);
                                              - ознака інших мов, походить від Святого Духа і не може бути вивчена від людей (Дії Ап. 2:4).

МОЛИТВА

Молитва є звертанням до Бога з усіма потребами, подяками, бажаннями (Фил. 4:6; 1Тим. 2:1-2). Молитва Богу чиниться в Ім'я Ісуса Христа (Ів.16:23; Еф. 5:20). Молитися можна на однині і спільно (Дії Ап. 2:14; 14:24; 10:9). Можна молитися розумом і духом при сповненні Святим Духом (1Кор. 14:14-5). Моляться, як правило, стоячи на ногах або схиливши коліна (Лк. 22:41 ; Дії Ап. 20:36). Молитися духом треба постійно (Еф. 6:18; Ів. 4:21-24). Господня молитва « Отче наш» звершується на початку або в кінці Богослужіння за рішенням Церкви.

ПІСТ

Піст - це добровільне утримання на деякий час від їжі і подружніх стосунків (Мат. 4:2; 1Кор. 7:5). Піст є виявом смиренності людини перед Богом (Іс. 58:3; Лк. 4:2). Постові передує щиросердне приготування (Іс. 58:3; Лк. 4:2). Піст супроводжується читанням Божого Слова (Йоіл. 1:14; 2:15; Єр. 36:6; Дії Ап. 13:2; 14:23). Піст повинен виражати конкретну потребу (Мат. 17:21). Постити можна як індивідуально, окремими групами, так і всією Церквою (Лк. 2:37; Мат. 6:16; Дії Ап. 13:1-2). Церковний піст установлюється Церквою або рішенням єпископів області, союзу за особливих обставин (Дії Ап.14:23).

СТАВЛЕННЯ ДО БОЖОГО СЛОВА

Свідоцтвом належного духовного стану віруючого є любов до вивчення Божого Слова – Біблії, яка стає для нього найдорожчою за всі книги і блага (Пс. 1:1-3; Ів. 5 :39). Читання Святого Письма дасть християнам життя, освячення і радість. Віруючий зобов'язаний уважно вивчати і досліджувати Біблію (Як. 5: 39 ; Пс. 1:1-2 ; 119; 140-167).

СПОВІДЬ

Віримо, що сповідання гріхів необхідно здійснити при:
         а) покаянні тих, хто увірував (Мат. 3:16; Дії Ап. 19:18);
         б) освяченні членів Церкви, які згрішили (1Ів. 1:9);
         в) прогрішенні служителів (1Ів. 1:9).
У всіх випадках сповідатись необхідно перед Богом в Ім'я Ісуса Христа (1Ів. 2:1-2).
В деяких випадках належить сповідатися в присутності служителя, який вислухає, дасть настанову і вчинить молитву освячення (1Сам. 2:22-25; 12:23).
Члени Церкви повинні сповідатися і перед тими, перед ким вони згрішили (Мат. 18:3-4).
Сповідь потрібна для збереження членів Церкви і служителів у святості (1Сол. 4:7).
Служителі Церкви зобов'язані зберігати таємницю сповіді (1Тим.3:9).

ПРО ШЛЮБ

Шлюб установлений Богом (Бут. 1:27-28) і підтверджений Ісусом Христом і Апостолами (Мат. 19:4-6; 1Кор. 7:2 ; Євр. 13:14). Тому його не можна розривати (Мат. 19:6-9). Шлюб є союзом любові між віруючими чоловіком і жінкою, укладається тільки в Господі для взаємної допомоги і підтримки, для продовження роду людського, щоб разом пройти життєвий шлях у любові і злагоді, поки смерть не розлучить їх (Бут. 2:18; 1Кор. 7: 38 ; 1Петр. 3:1-7).
Шлюб у Церкві благословляє настановленням священнослужитель, у Слові Божім і через молитву Церкви (Кол.3:17; Еф. 5:22-23).
Шлюб як Боже установлення і громадський акт оформляється за законами країни. Подружнє життя повинно проходити у страху Божому чисто і при повному взаєморозумінні подружжя (1Кор. 7:3-5; Гал. 5:13).
В разі смерті одного з подружжя Боже Слово не забороняє тому, хто залишився в живих, стати до шлюбу, але тільки в Господі (1Кор. 7:39).
Батьки повністю відповідають за народження дітей, за виховання у Євангельському дусі, повазі до людей, до праці, до суспільства (Бут. 1:28; Пс. 139:13-16; Пс. 127:3; Лк. 1:44).

НЕДОТОРКАНІСТЬ ЖИТТЯ

Тільки Бог дає життя (Бут. 1:27; Дії Ап. 17:25). У Своєму Слові Бог показує, що кожний відповідає за своє життя, за турботу про ближнього. Віруючий зобов'язаний з почуттям відповідальності зберігати і розпоряджатися цим дорогоцінним даром – життя (Пс. 139:13-16). І лише один Бог володіє винятковим правом його закінчити, ніхто не має право посягнути ні на власне своє життя, ні на життя іншої людини (Мат. 5:21; 26:52; Бут. 9:6; Пс.5:9).

СТАВЛЕННЯ ДО ІНШИХ КОНФЕСІЙ

У стосунках з віруючими інших конфесій потрібно керуватися почуттям братолюбства, християнської поваги і миру (Рим. 12:10, 18). При будь-якій нагоді прагнути до співробітництва і духовного зближення з усіма віруючими християнами. Не виявляти ворожнечі, «народжених згори», вважати Божими дітьми. Шукати те, що служить миру і взаємному повчанню (Рим. 14:19).

ПРО ВЛАДУ ЛЮДСЬКУ

Віримо, що владу установив Бог (Рим. 13:1-11). Ми визнаємо, що належить віддавати «кесарю кесареве, а Богові Боже» (Мар. 12:17). Христова Церква не від світу цього (Ів. 18:36), визнає своїм Головою Христа і не перебуває під світською владою, але діє силою і любов'ю Святого Духа і Божого Слова, як заповідав Господь (Мат. 20:25-28).

ПРО ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ІСУСА ХРИСТА, ВОСКРЕСІННЯ МЕРТВИХ І ВОЗНЕСІННЯ ЦЕРКВИ

Ми віримо у друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа (Мат. 25: 31; Дії Ап. 1:11).
Другому пришестю передуватиме воскресіння померлих у Христі, а також зміна тих, хто зостався у живих (1Сол. 4:13-18). Підхоплена Церква зустрінеться з Ісусом Христом у силі і славі на хмарах (Лк. 21:27).
Віримо, що всі стануть перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим, що він робив, живучи в тілі, - добре чи погане (2Кор. 5:10).
Визнаємо також, друге воскресіння усіх мертвих і праведний суд Божий, перед білим престолом (Об'яв. 20:11-15).
«Блаженний, хто має частку в першому воскресінні, над ним друга смерть не має влади» (Об'яв. 20:6).

НОВЕ НЕБО І НОВА ЗЕМЛЯ

А ми за Його обітницею дожидаємо нового неба і нової землі на яких пробуває правда (2Петр. 3:13; Іс. 65:17).
Церква і спасенні народи вічно житимуть з Христом на новому небі і новій землі (Об'яв. 5:10).

[Home][обласне об'єднання][відділи служіння][новини][медіа][контакти]